Візитка

Візитки бувають різних видів і виконують різні функції.

Особисті – неофіційні, використовуються при неофіційному спілкуванні, на випадкових (наприклад, на транспорті) або дружніх зустрічах, де відбувається знайомство з новими людьми. Ними найчастіше користуються люди творчі, «вільні художники», фрілансери.

В особистому візитці, як правило, вказані ім'я та контакти людини-власника (телефони, електронна адреса, скайп). У цих візитках обов'язково вказувати посаду і дані про компанії.

Стиль такої візитки – вільний, залежить від смаку і уподобань власника.

Корпоративна візитка інформує про компанію, її діяльність, послуги. Така візитка є рекламою компанії і використовується на багатолюдних зустрічах (виставках, конференціях, з'їздах і подібних зборах).

У ній вказують контакти компанії: номери телефонів, адреси, сайти. Імена керівників не вказують.

При розробці макета такої візитки необхідно врахувати стиль фірми, її індивідуальність, характерні (виняткові) особливості та вид діяльності.

Ділова візитка – це візитка для бізнесу. На ній зазначена інформація про бізнесмена (ІОФ, посаду, назву фірми або компанії, вид діяльності, обов'язково адреси).

Використовують ці візитки на офіційних зустрічах, переговорах. Ділові візитки допомагають знаходити клієнтів.

При розробці макета ділової візитки зазначаються (обов'язково) логотип компанії і фірмовий стиль. Дизайн візитки має бути суворим, відповідним увазі – діловий. Шрифт – легкочитаемым, без витіюватості, химерності і декоративності. Не не бажані курсивы і не жирні.

Деловыми визитками пользуются чиновники, депутаты, госслужащие. Поэтому на таких визитках допускаются государственные символы (Флаг, Герб Украины). Обратите внимание, что на визитках дипломатов и высших государственных деятелей не указываются адреса.

Из истории возникновения визитки.

Впервые визитки появились в Древнем Китае ещё в 3-2 веках до нашей эры! Чиновники Китая были обязаны иметь красные карточки с написанными на них именем и должностью владельца. Ничего лишнего, никаких украшающих деталей – только имя и должность. 

Интересно, что визитки использовались не только живыми людьми, но и при захоронениях: в гроб клали визитку с именем и статусом умершего.

В Европе визитки стали популярными во Франции при Людовике ХIV среди придворных. Визиты (откуда и название «визитка») предварялись короткой, как правило, положительной информацией, написанной от руки на небольшой карточке, о визитёре.

Печатать визитки начали в Германии в 1786 году. Визитки использовались уже широко в высших слоях общества, появились правила обращения с ними.

А у ХVI-XVII століттях мода на візитки дійшла до Італії. Поліграфія розвивалася, візитки ставали більш красивими, цікавими. Їх виготовлення стало справжнім мистецтвом, яким займалися кращі майстри та художники.